Home » Музейні проекти » Майстер-клас «Педагогічні основи краєзнавчо-рекреаційної діяльності»

Статистика

Яндекс.Метрика

Майстер-клас «Педагогічні основи краєзнавчо-рекреаційної діяльності»

16 травня 2018 року у селі Веселі Боковеньки Долинського району – на базі дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки» – під час обласного педагогічного марафону «Штрихи до портрета Василя Сухомлинського» працювала міжрайонна проблемна лабораторія педагогів Долинського, Новгородківського та Петрівського районів. Відбувся майстер-клас для учасників творчих локацій з проблеми «Педагогічні основи краєзнавчо-рекреаційної діяльності як складова формування екологічної культури та здорового способу життя в сучасних умовах».

Учасники: педагоги-краєзнавці; керівники гуртків, дослідницьких груп, шкільних музеїв, секцій Ман; автори дослідницько-екологічних проектів; методисти та організатори туристсько-краєзнавчої роботи з учнями.

Модель майстер-класу:

І. Культурно-освітня програма «Формування в учнів розуміння національної ідентичності засобами туристсько-краєзнавчої діяльності в контексті VІ Центрально-Українського музейно-туристичного фестивалю». (Лариса Гайда, методист науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»)

Центрально-Український музейно-туристичний фестиваль започатковано у 2012 році як регіональний проект, метою якого є популяризація культурологічного та рекреаційно-пізнавального потенціалу Кіровоградщини.

Цьогоріч на фестивалі було презентовано: новітні дослідження та екскурсії місцевих музеїв, туристично-екскурсійні маршрути, сувенірну продукцію, буклети, мистецький календар, карто-схеми «Височинне Приінгулля» та «Моє Подніпров’я»; історичний календар-2018, листівки, туристичні путівники, пропозиції від туристичних баз і зелених садиб (наприклад – садиба «Козацька долина»); профільних закладів культури; пам’яток історії, архітектури, природи, техніки; потенційні можливості фестивалів – у Карбівці, Скопіївці та «Казавчин-фесту»; пам’ятні місця пов’язані із видатними земляками, оригінальні автентичні музею (вагон-музей ст. Помічна);, Алеї Героїв. Вперше в області почав діяти туристично-інформаційний центр «Подоляночка», що на Гайворонщині.

Педагоги ознайомились із сучасною рекламною продукцією Фестивалю, обговорили змістові компоненти та відзначили позитивні сторони, так: активізовано пошук оригінальності й неповторності рідного краю, конкретної місцини; розроблено значну кількість нових маршрутів для мандрівок; презентовано пропозиції від зелених садиб; представлена якісна картографічна продукція; значно покращилась якість рекламно-роздаткових матеріалів та краєзнавча літератури та інших форм сучасної промоції, усе це, безперечно, сприяло встановленню контактів між тими, хто пропонує туристично-краєзнавчий продукт, і тими, хто його може споживати.

Серед потенційних можливостей фестивалю учасники майстер-класу відзначили: недостатньо задіяні ресурси природно-заповідного фонду, ландшафтні заказники, маршрути до пам’яток природи, результати екологічних досліджень та проектів; поки що відсутні програми для цільових категорій, (зокрема, учнів та вихованців позашкільних закладів); мало представлені пам’ятки та історичні місця, пов’язані з життям відомих земляків; не просліджуються форми співпраці установ культури і освіти з метою залучення дітей та учнівської молоді; не показаний потенціал громадських музеїв; відсутні спільні культурологічні проекти об’єднаних територіальних громад.

ІІ. Духовні цінності як основа культури здоров’я:

Презентація книги «Ольґерд Іполит Бочковський. Вибрані праці та документи».

(Лариса Гайда, методист науково-методичної лабораторії виховної роботи і формування культури здоров’я КЗ «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського»)

Віктор Маруценко, зберігач фондів музею історії Долинського району)

  • Міні-фест «Наші земляки» проводився у формі передачі естафети з коротким повідомленням про відомого уродженця району, містечка, села: Долинський район (Віктор Брехуненко, Ольгерд Бочковський, Микола Давидов, Іван Проценко, Яр Славутич, Наталія Лангауер); Петрівський район (Кость Пестушко, Сергій Степняк-Кравчинський, Світлана Логачевська); Новгородківський район (Василь і Віктор Скопенки, Павло Козуль, Лариса Зоріна, Олександр Босий, Дмитро Іванов, Євген Доломан, Сергій Шаповалов, Андрій Німенко).
  • Практикум «Створення краєзнавчо-рекреаційної дорожньої карти Інгульсько-Інгулецького туристичного району як форма реалізації ідеї оздоровчої педагогіки В. Сухомлинського»

Учасники майстер-класу

ІІІ. Підбиття підсумків роботи майстер-класу. Сучасні підходи до краєзнавчо-рекреаційного потенціалу регіону як освітнього ресурсу для екологічної грамотності педагога Нової української школи».

У підсумку учасники майстер-класу:

  • ознайомились із сучасними підходами до краєзнавчо-рекреаційного потенціалу регіону як основи екологічної грамотності педагогів;
  • зорієнтувались у виборі сучасних інформаційних краєзнавчо-рекреаційних ресурсів Кіровоградщини;
  • актуалізували ідеї оздоровчої педагогіки Василя Сухомлинського;
  • обмінялись досвідом роботи зі створення краєзнавчо-рекреаційних маршрутів, проектів, інтерактивних форм роботи з дітьми різних вікових категорій;
  • вибудували алгоритм створення краєзнавчо-рекреаційної дорожньої карти Інгульсько-Інгулецького туристичного району у співпраці з державними установами та громадськими організаціями;
  • отримали новітню краєзнавчу (наукову, публіцистичну, художню) літературу та рекламну продукцію.

Участь у майстер-класі з проблеми «Педагогічні основи краєзнавчо-рекреаційної діяльності як складова формування екологічної культури та здорового способу життя в сучасних умовах» педагогів-краєзнавців як активних учасників суспільних процесів на рівні села, селища, району, міста, надала їм можливість ознайомитись із перспективним досвідом, який варто вивчати й запроваджувати. Також значну увагу було приділено сучасним теоретичним та практичним розробкам з основних питань краєзнавства, його науково-методологічних засад, історії розвитку науки, пошуку сучасних методів впливу краєзнавчих знань на формування патріотичних почуттів у молодих людей.

Однією з таких форм роботи є популяризація краєзнавчо-рекреаційних можливостей дослідно-селекційного дендрологічного лісового центру «Веселі Боковеньки».


Leave a comment