Home » Харцієв Василь Іванович

Статистика

Яндекс.Метрика

Харцієв Василь Іванович

01

28 січня 2016 року в Кіровоградській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Дмитра Чижевського відбулись краєзнавчі студії, присвячені 150-й річниці від дня народження Василя Івановича Харцієва (18651937) – відомого педагога, мовознавця і теоретика літератури.

Як визначного науковця й організатора освіти, його запросили до Єлисаветграда, де в 1908 році Харцієв створив громадське комерційне училище, був його єдиним директором до 1920 року: https://uk.wikipedia.org/wiki/Харцієв_Василь_Іванович.

Не дивно, що в музеї історії освіти Кіровоградщини є розділ присвячений Єлисаветградському комерційному училищу та діяльності В. Харцієва.

02

Втім, відразу ж зауважимо, що вивчення й популяризація діяльності відомих педагогів-новаторів нашого краю (зокрема й цієї особистості), як своєрідного теоретико-методологічного ґрунту, на якому розвиваються сучасні педагогічні технології та авторські школи, на жаль, проводилося фрагментарно, позбавлене систематизації та належного узагальнення.

Вперше широкий загал краєзнавців дізнався про Василя Харцієва з газети «Єлисавет» (історико-краєзнавчий додаток до «Народного слова») випуск №11(26) за 24 червня 1993 року, яку видавав на початку 90-х Олександр Вікторович Чуднов.

Ідея організувати означені краєзнавчі студії виникла з нагоди 150-річчя від дня народження Василя Харцієва. Наразі планувалося обговорення й аналіз стан дослідження й доступності інформації про його життя та діяльність у нашому місті. Адже його біографія містить чимало «білих плям», багато невідомого й дискусійного (щодо місця й дати народження, точного місця поховання; першості в заснуванні Харцієвим курсів підвищення кваліфікації для педагогів та педагогічного інституту в Зінов’ївську; репресій з боку органів ГПУ-НКВД та перебування в ув’язненні; заснування Зінов’ївського науково-краєзнавчого товариства; увічнення його пам’яті тощо).

Також, ми звернулись до колег з Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького, які надіслали підтвердження факту роботи Василя Харцієва в Катеринославському комерційному училищі.

03

Учасники краєзнавчих студій :

08

Тетяна Петрівна Макарова та Наталія Миколаївна Зеленська представили і охарактеризували присутнім джерельну базу – книги й публікації, пов’язані з В. Харцієвим, що є у книгозбірні Кіровоградської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського.

09

10

11

Ганна Володимирівна Скляниченко, донька Володимира Кириловича Чернецького (викладач педінституту з 1960 по 1997 рр.), розповіла про діяльність свого батька-викладача курсу мовознавства, котрий звертався до теоретичної спадщини О. Потебні та його послідовників В. Григоровича і В. Харцієва; акцентувала увагу присутніх, на тому, що В. Харцієв – перший упорядник праць О. Потебні та автор краєзнавчих праць, присвячених В. Ястребову, Ф. Лісту, В. Григоровичу, П. Ніщинському, М. Федоровському, опублікованих місцевими та центральними виданнями.

12

Віталій Володимирович Постолатій  у своїй доповіді відзначив, що Василь Харцієв був учнем та послідовником Антона Синявського, відомого новатора у процесі створення комерційної освіти Російській імперії на межі ХІХ-ХХ ст. та представника реформаторської педагогіки.

13

Після запрошення до Єлисаветгада, В. Харцієв створив тут комерційне училище, де працював на посаді директора аж до 1920 року. У навчально-виховному процесі в Єлисаветградського громадського комерційного училища Харцієв активно використовував засади західної «нової школи». Під його керівництвом училище стало одним з кращих середніх навчальних закладів України. Тут у 1911 році було відкрито вечірні торгові класи для дорослих, а у 1913 – торгову школу з 3-річним курсом навчання, де готували прикажчиків, конторників і бухгалтерів.

Педагогічні ідеї Василя Харцієва внесли новизну в педагогічну практику. Він звертав велику увагу у навчальному процесі на розвиток особистості з врахуванням індивідуальних та вікових особливостей, утвердження свідомої дисципліни, самоосвіти. Процес навчання мав бути системним та наочним, носити доступний характер. З учнями проводилися практичні заняття з природознавства, хімії, фізики, товарознавства. Здійснювалися весняні й осінні прогулянки за містом, екскурсії на заводи центральної й південної України.

14

Учні для літературно-музичних вечорів, які проводилися в училищі під наглядом педагогів, складали програми, самі вирішували фінансові справи, особисто прибирали класи й коридори після заходів. Такі ж вечори влаштовувалися й для міської публіки. До бібліотеки надходили газети й журнали, вибрані за допомогою анкетування учнів, з урахуванням їхніх побажань. Українську складову виховання Харцієв здійснював під впливом А.Синявського, активного учасника Катеринославської «Просвіти».

Також Василь Іванович Харцієв очолював вищі педагогічні курси у Єлисаветграді-Знов’ївску, працював у Єлисаветградській 3-річній педагогічній школі, був ініціатором створення на її базі педагогічного вузу, став його першим ректором та перший професором.

15

До речі, у 1927 році громадськість міста урочисто відзначала 35-річчя його педагогічної діяльності.

Федір Олександрович Шепель у своєму повідомленні розповів присутнім про те, що, починаючи з 1994 року, в ході повернення добрих імен землякам-жертвам політичних репресій в СРСР, неодноразово писав про Харцієва в місцевій пресі, хоч окремої кримінальної справи на нього в архівах радянських спецслужб не виявив, втім, «компрометуючі» матеріали неодноразово знаходив в інших кримінальних справах на репресованих колег тощо. Звернув увагу присутніх на документальне підтвердження того факту, що у 1926 році саме Харцієв і вчитель Кучма організували Зінов’ївске науково-краєзнавче товариство. Нагадав, що наукової та педагогічної діяльності Василя Харцієва торкалися такі визначні вчені, як Віктор Петров (Домонтович) та Юрій Шевельов (Шерех).

Вадим Петрович Колєчкін представив інформацію щодо результатів власного пошуку про Василя Харцієва серед документів Державного архіву Кіровоградської області. Зокрема, серед документів, переданих з управління СБУ та установ Соцвиху.

На підставі обговорення краєзнавче зібрання рекомендує:

  • Здійснити низку публікацій у ЗМІ та Інтернет-виданнях з метою привернення уваги мешканців краю до постаті Василя Івановича Харцієва.
  • Популяризувати відомості про життя й подвижницьку працю педагога й вченого як приклад культури добрих вчинків. Створити віртуальну виставку, підготувати електронні версії документів тощо.
  • Визначити можливості для співпраці з музеями України. Зібрати і передати документи про В. Харцієва для Дніпропетровського національного історичного музею імені Дмитра Яворницького.
  • Порушити клопотання перед державними установами про встановлення меморіальної дошки Василю Харцієву.

Також, стало відомо, що за результатами засідання топонімічної комісії Кіровоградської міської ради винесено пропозицію щодо перейменування однієї з вулиць іменем Василя Харцієва.

Матеріал підготувала: Л.Гайда