Home » Бабанський Ігор Тихонович

Статистика

Яндекс.Метрика

Бабанський Ігор Тихонович

Народився Ігор Тихонович Бабанський у Кіровограді 1 липня 1923 року у сім’ї службовців. Батько, Тихін Іванович – вихідець із селянської родини села Лутківки Великовисківського району Кіровоградської області, мати – Ніна Якимівна походила із сім’ї поштового службовця з Рівненщини.

Навчання він розпочав у 1931 році у Кіровоградській середньої школі №8, а середню освіту отримав у 1941 році, закінчивши середню школу №11.

Під час окупації знаходився у Кіровограді, тимчасово працював на аеродромі. У серпні 1942 року був вивезений до Німеччини на примусові роботи. Звільнений 13 квітня 1945 року французькими військами.

Із вересня 1945 року по квітень1946 року працював за наймом у в/ч 21850. З квітня 1946 року по березень 1947 року служив у Радянській Армії (група радянських військ у Німеччині).

Після демобілізації, у травні 1947 року Ігор Тихонович почав трудову діяльність у Кіровоградському тресті зеленого господарства, де працював до 1953 року на посадах садовода, техніка-садовода, техніка-квітникаря, і технорука. У 1950 році вступив на навчання на заочне відділення Уманського сільськогосподарського інституту.

У червні 1953 року перейшов до Кіровоградської обласної станції юних натуралістів, де працював методистом до вересня 1956 року. Представляв Кіровоградську область на ВДНХ у Москві, відзначений медаллю ВДНХ, а діти Грамотами.

З травня 1963 по вересень 1966 року Ігор Тихонович трудився у Кіровоградському обласному інститі удосконалення вчителів як завідувач кабінетом трудового та виробничого навчання.

За цей період написав більше 20 методичних рекомендацій, вивчив та узагальнив матеріали досвіду роботи педагогів, посібників з трудового навчання, які були видані. Сприяв розвитку руху шкільних таборів праці, екологічному руху: було підготовлено 15 плакатів на природоохоронну тематику, розроблено 30 екологічних стежок, здіснено 50 публікацій у місцевій та всеукраїнській пресі.

Нагороди і відзнаки:

  • Грамота Міністерства освіти УРСР і Центрального комітету ЛКСМУ (1965).
  • Грамота Міністерства освіти УРСР та Українського комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ (1967).

З 1966 по 1981 рік Ігор Тихонович Бабанський працював на посаді інспектора Обласного відділу народної освіти. Колективом був обраний парторгом облОНО.

Нагороди і відзнаки:

  • Почесна Грамота Міністерства освіти СРСР та ЦК профспілок працівників освіти, вищої школи і наукових установ (1972).
  • Грамоти Міністерства освіти УРСР та Українського комітету профспілки працівників освіти, вищої школи і наукових установ (1969, 1970, 1971, 1973, 1975, 1974, 1976).
  • Почесна Грамота Центрального комітету ЦК ВЛКСМ, Почесний Знак ЦК ВЛКСМ (1977).
  • Почесна Грамота Міністерства освіти СРСР та ЦК профспілок працівників освіти, вищої школи і наукових установ (1981).

Останні 4 роки (1983-1986) працював в Кіровоградському обласному інституті удосконалення вчителів на посадах завідувача кабінету біології, кабінету хімії. Підготував низку публікацій у фахових журналах «Химия и жизнь», «Початкова школа».

Також підготував і опублікував методичні рекомендації «Рішення задач підвищеної складності при організації позакласної роботи загальної та неорганічної хімії».

Нагороди і відзнаки:

  • Почесна Грамота Міністерства освіти УРСР (1982, 1983).

По закінченню своєї трудової діяльності був нагороджений від імені Верховної Ради СРСР знаком «Ветеран Праці» (1983).

Значне місце у житті Ігоря Тихоновича окрім професійної діяльності посідали його захоплення:

  • Нумізматика: активний член Кіровоградського нумізматичного товариства, дружив з О.Ільїним, користувався авторитетом серед колекціонерів області, СРСР, та зарубіжжя; зібрав унікальну колекцію монет, частині якої (350 одиниць) подарував обласному краєзнавчому музею.

  • Архелологія: брав участь в археологічних експедиціях СРСР.
  • Історія: сприяв створенню історичних та археологічних гуртків у школах області, збирав та передавав до музеїв цінні документи (Вінницький, Кіровоградський краєзнавчі музеї, Одеський музей західного мистецтва тощо).
  • Геологія: ще у шкільні роки він висловлював припущення про наявність і місце находження золота, алмазів, горючих сланців, цінних мінералів на території нашої області, що пізніше було підтверджено на практиці.
  • Геофізика: відстоював точку зору, що Бовтиська западина – це слід саме метеорита, а не вулкан, що також було підтвержено з часом.
  • Мінералогія: зібрав чудову колекцію мінералів, залишив записи про наявність в конретних місцях опалів, гранатів, халцедонів, агатів, цінних глин, гіпсових роз, кам’янілостей, палентологічних знахілок тощо.
  • Екологія: підготував до друку перші сторінки Червоної Книги області (хижі птиці, реліктові рослини), визначив 10 цінних територій, що вимагають ортимання стутусу заповідності, наприклад, каньйон на р. Інгул в Устинівському районі «Монастирище». Ігор Тихонович боровся 40 років за надання статусу заповідності саме цій пам’ятці природи і тільки після його смерті його друзі довели цю справу до кінця. Ним створені багаточисельні плакати з питань захисту флори і фауни, написані статті в газетах. Бабанський І.Т. видав методичні рекомендації та розробив ни зку екологічних стежок.

Професійна та громадська діяльність І.Бабанського широко висвітлювалась у фахових виданнях й засобах масової інформації.

Ігор Тихонович Бабанський пішов із життя 7 липня 1992 року, похований на Близькосхідному кладовищі у Кіровограді.